Можемо зізнатись, хоч і сором нам:
Ми колись боялись гладити слона,
Ми колись боялись, що в засаді вій,
- Я - щурів кусючих.
- Я - кусючих змій.

А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.

Можемо зізнатись щиро і всерйоз:
Ми були маленькі і боялись гроз,
Ми також боялись хижих павуків,
- Я - жінок чарівних.
- Я - чоловіків.

Ми колись боялись, що гріха таїть,
Сам-на-сам лишатись, ну хоча б на мить,
Ми колись боялись гострих почуттів.
- Хоч їх вона хотіла.
- Та і він їх хотів.