І куплет:
 Світ вкраде мої думки на біль
 І у серцях палає лід
 За незрозумілість пробач мені
 Я написав тобі як міг, як міг...
 Has
 Світло гасне, лишаючи тіні
 Падає тиша, ковтаючи біль
 Заплутався сам у своїй павутині
 Не пам'ятаю, яка була сіль.
 Зникає усе, що здавалось важливим
 Зникло вчорашнє і завтрішнє теж
 Кружляємо в танці, як божевільні
 А в божевільних в житті нема меж.

 Приспів:
 Сойти с ума так просто для меня,
 Но на запястьях моих цепи из хрусталя.
 Сойти с ума так просто для меня,
 Но на запястьях моих цепи из хрусталя.

 ІІ куплет:
 Дзвін від цих бетонних сірих стін
 Від цих безцінних думок
 Думок нерозказаних тобі
 Я знав що вони я знав адже ти
 Has
 Світло гасне, лишаючи тіні
 Падає тиша, ковтаючи біль
 Заплутався сам у своїй павутині
 Не пам'ятаю, яка була сіль.
 Зникає усе, що здавалось важливим
 Зникло вчорашнє і завтрішнє теж
 Кружляємо в танці, як божевільні
 В божевільних в житті нема меж.

 Приспів той самий.

 Has
 Як дістали фальшиві трагедії, драми,
 Всі відверті почуття замінили ролями,
 Я не слухаю світ - просто проходжу мимо
 Та очі зауважують лукаву пантоміму
 Тепер я згідний з Шекспіром: наше життя - театр!
 Чомусь так мало акторів - зате масовки багато
 Тут неправдиві свята і муляжна кров
 За кулісами цвіте декоративна любов...