Хороша моя, 
а ти знаєш як вільно й тихо в Парижі спиться з відкритим 
навстіж вікном? 
У зігрітому снами ліжку, загорнувшись в прозору шаль. 
Як смачно 
цілувати його вуста, що мить тому спрагло пили вино 
і як красиво палає ліхтарями нічний Версаль? 

Хороша моя, а ти знаєш яких титанічних зусиль коштує 
ця жертовна обітниця в Notre Dame de Paris? 
Я ж тепер 
ладна вирвати з грудей власне серце, якби він захворів. 

Пристрасть відбиватиме на Бульварі Капуцинок 
підборами шалений темп. 
Спокій незграбно ніжно торкнеться долонею його плеча. 
Навіть, якщо фатум - останній у світі цинік, 
тут навмисно зупиниться час… 
І сакрально чисте «Je t'aime» він прочитає в моїх очах.