Ті, що ламають почуття – текст пісні

Цікаво чому душі так часто стають калюжами?
Підлості, зради, – здавалося брати, а стали чужинцями
Пестимо пристрасті і в полоні емоцій
На чиєму ти боці?

Я не піду туди
Куди всі скачуть в прірву
Не вір їм, вони зрадять, не вір їм
Зорі ясні осяюють цей шлях чудовий
Не вір їм, бо він терновий

Я розриваюсь на шматки
Коли падаю у сни
Коли хочеться усім їм вірить
Ти розділяєш їх думки
Тоді ти стаєш сліпий
Їх брехня світліше сонця сліпить

Ті, що ламають почуття
Їх оточує брехня
Кольорове їх життя сіріє
Всі мов пір”їнки на воді
Сіра маса у золі
Попіл в згарищі до ранку стліє

Цікаво, чому я блукаю?
Хоча знаю, що нема на світі раю
Хоча бачу, як часто плачуть
Бо не смачно і тісно!
Дійсно, а куди тоді іти
І пхатися, з ким змагатися?
Чи лягти проснутися й забути?
Хай збудеться, що має збутися!
Цікаво, чому я лякаюся?
Комусь відкриваючись -
Згодом розчаровуюсь
Чи краще лаятися? – огризаючись?
Піти із життя ні в чому не розкаявшись
Ряснішає життя умовами і непотрібною злобою
Прагненням реваншу
І часом проблеми від цього ширші Ла-Маншу, ширші Ла-Маншу
Цікаво чому душі так часто стають калюжами
Підлості зради здавалося брати а стали чужинцями
Пестимо пристрасті і в полоні емоцій
На чиєму ти боці

І звикли всі до поглоті й неволі
В те що кохання щиро вірить правді
Що хтось повинен завжди бути з кимось
В те що сьогодні не настане завтра
Ці почуття не виникають random
І ті хто не відчули долі
Хто не живе в своїх lovestory
Закінчує свій шлях не happy-endom

Я розриваюсь на шматки
Коли падаю у сни
Коли хочеться усім їм вірить
Ти поділяєш їх думки
Тоді ти стаєш сліпий
Їх брехня світліше сонця сліпить

Ті, що ламають почуття
Їх оточує брехня
Кольорове їх життя сіріє
Всі мов пір”їнки на воді
Сіра маса у золі
Попіл в згарищі до ранку стліє

Автор Сашко Мартинюк (ХтоЦЕ?) і Тарас Пасимок (AS_TAR)