Залишу, напевно, минуле без жалю
Крок собі назустріч я зроблю
Спитаю у тиші, як бути, що далі?
Де той, що люблю
На межі надії
Я чекати буду
Сноведіння оживуть

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум, як попіл розвію
І собі я зізнаюсь, що люблю

Видіння розтане
Як потяг в туманах
Мить на день зі серця збережу
Спитаю у тиші кохання - омана
Чом за ним тужу?
І крізь сон неначе
Знову я побачу
Все, що сталось наяву

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум, як попіл розвію
І собі я зізнаюсь, що люблю

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум, як попіл розвію
Все зроблю, щоб ти бачив, що люблю...

***
Оставлю, наверное, прошлое без сожаления
Шаг себе навстречу я сделаю
Спрошу в тишине, как быть, что дальше?
Где тот, что люблю
На грани надежды
Я ждать буду
Сновидения оживут 

 Остановлю мгновение переменное
Сердцу дам слез горячих
И туман нам, как ложе, постелю
Без огня ночь согрею
Грусть, как пепел развею
И себе я признаюсь, Что люблю 

 Видение растанет
Как поезд в туманах
Мгновение в день со сердца сохраню
Спрошу в тишине любви - обман
Почему за ним скучаю?
И сквозь сон будто
Опять я увижу
Все, что случилось наяву

 Остановлю мгновение переменное
Сердцу дам слез горячих
И туман нам, как ложе, постелю
Без огня ночь согрею
Грусть, как пепел развею
И себе я признаюсь, Что люблю 

 Остановлю мгновение переменное
Сердцу дам слез горячих
И туман нам, как ложе, постелю
Без огня ночь согрею
Грусть, как пепел развею
Все сделаю, чтобы ты видел, что люблю...