Зажурились чорноморці,
Що ніде прожити.
Оселився вражий москаль,
Виганяє з хати.

Ой, годі вам, чорноморці,
Худобу плодити.
Запрягайте воли в вози,
Їдь на Кубань жити.

Їдуть, їдуть чорноморці,
Та й занози гнуться.
Ой, як глянуть в край родимий,
З очей сльози ллються.

Бодай тобі, Кухаренко,
Так гірко служити,
Як нам бідним чорноморцям
За Кубанню жити.