У безглибинному, безмежному морі
Десь вдалечі я почула твій голос.
Хвилі зітхають, у душу пірнають,
Шукають себе, вбиваючи подих...

Твій Корабель бунтує по жилах,
Твій Корабель на небосхилах!
Тільки долоні свої простягни,
Наш корабель - дитячії Сни!.. 

Я тут і я витримав поштовх життя,
Мій корабель возвеличує простор,
Я тут, і вдалечі хтось знов кличе мене...
Я тут!.. Я посміхаюся сонцю...

Твій корабель загубився у морі,
Ти спокійно пливеш непомітним човном,
Твій шлях - лиш вперед, ходити вільно і всюди,
Без ім'я і домівки, де ховається сон...

Непомітний як вітер, по хвилях ідеш,
Ти спокійний, як роси, твій човен порожній,
Ти пірнаєш в життя і красою живеш,
І ніхто і ніколи тебе не впізнає...

Повільними хвилями блукає Мій човен,
По безглибинному, безмежному морю...