Я сьогодні від вас від'їжджаю
Боронити ріднесенький край;
Може вернусь, а може не знаю, |
Ти, дівчино, про мене згадай.    |(2)

Ти згадай ті щасливі хвилини,
Як любились, кохалися ми;
Твоє личко - ласкаве і миле   |
Твої очі - глибокі, як сни        |(2)

А удома старенькая мати,
Свого сина в вікно вигляда:
Чи повернеться з Темного Лісу,|
Чи покращить матусі життя?     |(2)

Ой не плач, не ридай, стара мати,
Твого сина на світі нема.
Він загинув в повстанському бою,|
Залишилась могила сумна              |(2)

Поскиикали вони своє військо,
Рідну землю клялись боронить,
Щоб не лилася кров українська,  |
І щоб неньку стару звеселить.    |(2)