Нас розкидає життя по всьому світу,
Але всі ми України рідні діти.
І коли вже ностальгія душу крає
Мені пам’ять Україну повертає.

Україно, прихилюся я до тебе,
Помолюся за твоє безкрайнє небо.
Твоя мова калинова, солов’їна.
Зігріває моє серце Україна. Україна!

Ти моя Україна, і до тебе я лину,
Бо моє тут коріння, бо моє тут ім’я.
Ти моя Україна, я для тебе дитина,
Я для тебе дитина, я частинка твоя.

Ти мене поклич і я тебе почую,
Твої болі, твої радощі відчую.
Повертатися до тебе буду знову,
Бо в житті моєму ти не випадкова, Україна!