Минає день, минає нiч,
Хвилини котятся, мов хвiлi голубi...
Не в тому рiч, не в тому рiч,
Що «Я люблю навiк» сказала лиш тобi.
Не в тiм печаль, не в тiм печаль,
Що цiлий всесвiт був колись в твоїх очах,
Безмежний всесвiт був колись в твоїх очах.
Але не в тiм моя печаль...

Бiда не в тiм, що свище вiтер лютий,
Що сiчень на вiкнi малює мертвi квiтi,
Бiда не в тiм, що ти мене не любиш,
Бiда, що я тебе не можу розлюбити.

Минає день, минає нiч,
Не зупинити нам з тобою часу плин.
Не в тому рiч, не в тому рiч,
Що пiсля зустрiчi розлука б’є у дзвiн.
Не в тiм печаль, не в тiм печаль,
Що я почула в синю нiч твоє «Прощай!».
Як зрадив пострiл, пролунало те «Прощай!».
Але не в тiм моя печаль...