Шум дерев, сухого листя огортає мене,
І вітер дує звідусіль,
Я не знаю, що зробити, де тікати. 
І марю, ніби уві сні, очі сумні, і сумно мені.
Все знаєш, що не питаєш.
Очі твої дарують мені свій погляд, напевно...

Посеред ночі з ліжка зіскочу,
В ніч побіжу за вчорашнім днем,
Посеред ночі я нічого не хочу,
Лише б заснути спокоєм.

Кожен ранок тебе бачити, ти цілуєш мене,
Та кожен день і кожну ніч,
Я не знаю, що зробити, де тікати. 
Не розумію, в чому річ.
Очі твої набридли мені.
Не знаєш, бо не питаєш.
Очі твої дарують мені свій погляд. Та пішла ти...

Посеред ночі з ліжка зіскочу,
В ніч побіжу за вчорашнім днем,
Посеред ночі я нічого не хочу,
Лише б заснути спокоєм.

Посеред ночі з ліжка зіскочу,
В ніч побіжу за вчорашнім днем,
Посеред ночі я нічого не хочу,
Лише б заснути спокоєм.