Соплі та слюні звисають зі стелі, 
І вітер хуярить, неначе в пустелі, 
Мабуть, хтось ридає поверхом вище, 
Молоко з огірком хуярить і свище.
Прийде нам піздєц вже незабаром, 
І сонце не бачу навіть за хмарами,
Зі смутком в очах доживаю я дні, 
Та похуй мені, я єбатися хочу.
Йобнуті діти єбуться в під’їздах, 
Забули мене, я вже на під’їзді, 
До них не доходять новини з Іраку, 
Порвав би Табачнику пісю та сраку. 
Зайобує все, лиш багно навкруги, 
Та ще й Регіони перемогли,
Я хочу в Маямі несамовито, 
Проте не встигаю, скоро кінчик світу.

----------------------------------------------------------------------

21 грудня до нас прийде пізда, 
Нам похуй на все, тра-та-та-та-та, 
Залишилось мало часу для насолоди, 
Та його вистачить для задротів доти. 
В кінці грудня до нас завітають прибульці, 
Уєбемо Немірова з ними по рюмці, 
Ми з Лисим станемо двома безхатченками, 
Підзалупний світ, давай, до побачення.

----------------------------------------------------------------------

Непомітно останній день настав, 
Ще недовго і всім прийде пізда, 
Його відгуляти треба по повній, 
Тьолки і кешик ніхуйово доповнюють. 
Летимо у Маямі? Хуй. В Сан-Тропе, 
Там чікси Тіматі чекають мене, 
В аеропорті зустрінуть на червоній R8, 
Чи на гелікоптері посередині лісу. 
Блакитний Джоні Уокер, ха, то хуйня, 
Сигари, текіла, кокс і трава, 
Все там було, не сци, Маруся, 
Бо я зараз сам від кайфу обісцуся. 
Набухався, накурився, аж до блювоти, 
Відтрахав Мішель і Сюзанну Блювотер, 
Ключі від R8 не дам я нікому, 
З Мезимом у шлунку повертаюсь додому.