Я заздрю тим хто має силу слова... 
У кого кров у жилах,мов громовиці мова 
Я ж знов пишу сумні рядки ,я відкриваю душу 
не вірю у людей у дії вірить мушу 
Знов мови кров лягає тихо на папір 
душа роз*ятрена болить-мені тепер повір 
Я бачив втрати друзів я бачив горе близьких 
я бачив тих людей ,що падали занадто низько 
історія життя німа й розп*ята мати 
тобі потрібна віра щоб мене зараз пізнати 
тобі потрібна сила,щоб мене зрозуміть 
щоб світ побачив насправді а не тупу надію гріть 
Я не боюся смерті,усі колись помрем 
я не бажаю пекла,хоча не хочу у едем 
Я втратив віру в світло,у щирую любов 
хоча кохаю знову і обпікаюсь знов