Коли сам для себе створюєш грати,
Важко здається перемагати,
Коли ти впав зайшов у нікуди,
Даремно чекати що допоможуть люди,
Коли важко дихати на повні груди,
Ні так не думай так не завжди буде,
А коли, спалахне Земля,
Пізно буде звертатись до Отця.

До отця звертайся,
До отця звертайся.
Коли сам для себе створюєш грати,
Важко здається перемагати,
Коли сам для себе створюєш грати,
Важко здається перемагати,

Злізе засохне заплямована шкіра,
До оновлення кличе любовь,
Огидним не милим стане усе,
Все що отруює,отруює кров,
І зроблю зупинку на небо погляну,
Та очі на землю спускаються знов,
Є те від чого нас сковують грати,
Це вічна, безмежна, святая любов.

До отця звертайся,
До отця звертайся.
Коли сам для себе створюєш грати,
Важко здається перемагати,
Коли сам для себе створюєш грати,
Важко здається перемагати,

Сам не знаєш де твоє місце,
Зваблюєшся на модні цяцьки,
Чи є ще щось важливіше,
Ніж те про що піклуєшся ти?