І хоч кругом весна,
На серці мені осінь,
А все, що було досі,
Пішло до забуття.
Тривожиться душа,
Лише зів'яли рожі,
Остались при дорозі
На згадку того дня.

А рожі так услід тобі гляділи,
Блищали сльози в них на пелюстках.
І хоч кругом весна, головки похилили,
А сонцю не зраділи,
Бо в серденьку туга.

Не плачте, рожі,
Ви квіти гожі,
Ще усміхнеться до вас весна.
Лиш я скучаю,
Весни чекаю
Хоч знаю, що не прийде вже вона.