Час рікою пливе, як зустрів я тебе,
Як зустрів я тебе, моя пташко,
Довго, довго дививсь, марно очі трудив,
А впізнати тебе було важко.

Ти висока струнка, в тебе руса коса,
В тебе очі сумні, не веселі,
І уста вже не ті, не солодкі такі,
Скажи, хто цілував їх крім мене.

Як почуєш колись біля свого вікна,
Що  зітхає хтось сумно і важко,
Не вставай, не будись, не тривож свого сна,
Не тривож свого сна моя пташко.

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,
Зустрічай як колись зустрічала
Бо пройшли вже роки і ми стали батьки,
Але наша любов не зів’яла.