Гарячем попелом тліють всі наші мрії
Стратегія магія моїх думок дала збагнути надію
І знову серце мліє, рветься на волю
Так важко забути як твоя доля перетерпала від болю
Що ми зробили з собою, віддавши нашу любов без бою
Гірке вино переповняло чашу з водою
Тою виною мені не судилося бути з тобою
Через це ти зробилася злою, даремно
В твоїй душі було вже пусто та темно
Різала вену не думала та всеж знала напевно
Вела себе не чемно, не чувані поступки в ванній
Не дали їй збагнути що це страждання обернеться в прощання...
Через таке кохання, життя втратило сенс буття
І крок за кроком рухалося далше
До забуття вже нема вороття назад
Вітер скуйовджував її волосся
Знову той голос, ті самі очі
Шалені ночі, оточений думкою знову
Я незабуду нашу першу розмову
Від кольца і до центра 
Та ще й в ліцеї прогуляли урок
Ті почуття дали нам перший ривок
За мною перший крок, і більше строк лягали на мінус
Я обіцяю не змінюсь 
Заради тебе, готовий на все і ти знаєш
Заради тебе, я вартий слова кохаєш
Я знаю що скучаєш, мені тим серце краєш
Дійти б до краю я мрію але з тобою в рай
Ти не переживай що деколи важко, нехай
Люди блять будуть нам заважати жити, ти знай
І попри те ти кохай, без всіх пріоритетів
Мені начхати на те що буде писати в газетах
Записано на касетах, відтворених треках
І через це в моїх думках панує тиша та страх
В моїх очах ти знов побачиш ангела, єдиного
І та хвилина триватиме вічно та без зупину
Ти зрозумієш те, чого незнала досі
Та всеж можливо це буде, зовсім інша осінь