Холод Звіром вирує Всередині Кожної Істоти…

Воронів Танок у Небі Свинцевім
Беззорянім, Неосяжнім
Пір’ям Їх, мов Ножами
Пробитий Той Купол… В останнє…
В останнє Чорні Вітри
Обрушили Шквал Свій на Простір Безкрайній
Вовками вбивали Подих Життя
У Собі – в останнє…

Смутку Крила Примарами
Темрявою вкрили Гір Верховіття
Серед Порожньої Ночі
В останнє полихало Поховальне Багаття
Льодяними Вітрами Знесилені Душі
Летять над Землею в останнє
Повзуть Лісами Шибениць
На Похорон Сонця

Самотній Дим стелився
Несамовито Вовком вив
Над Вируючим Морем
Крижаних Шипів

Двох Воронів Танок у Небі Свинцевім –
Мислення й Пам'ять
Пір’ям Їх, мов Ножами
Пробитий Той Купол… В останнє…
В останнє Чорні Вітри
Обрушили Шквал Свій на Простір Безкрайній
Вовками вбивали Подих Життя –
Жадібний та Зажерливий

Смутку Крила Примарами
Темрявою вкрили Гір Верховіття
Серед Порожньої Ночі
В останнє полихало Поховальне Багаття
Льодяними Вітрами Знесилені Душі
Летять над Землею в останнє
Повзуть Крізь Ліс Шибениць
На Похорон Сонця