Світанок осіннього дня,
Захмарене сонце в блакиті,
Укрита туманом земля
Здається, розтане щомиті.
Здається, що марево все,
Насправді ж нічого немає.
Здається, так було завжди,
Але це не так і я знаю,

Що прийде весна, прийде любов,
І загоряться серця у вогні почуттів знов і знов.
Казка для двох, щастя для двох –
Вічний закон, що бере наші душі в солодкий полон.

Не залишай свою надію!
Знай, що і я про тебе мрію,
Хоч і не знаю як і де тебе знайти.
Піснею й думкою прилину,
І огорну у тяжку днину
Усім теплом своєї вірної душі.

І прийде весна, прийде любов,
І загоряться серця у вогні почуттів знов і знов.
Прийде весна, прийде любов,
І загоряться серця у вогні почуттів знов і знов.