Гуляв я три роки та й не знав мороки аж до тої пори.
 Чорнява дівчина не хоче любити, хоч візьми та й умри. 

 Прийшов я до неї та й став під віконцем там сидять старости.
 Сидять розмовляють, дівчину питають, чи підеш заміж ти. 

 І батько і мати вже згодні віддати, а братики ні.
 Брати мої милі, орли сизокрилі, ой поможіть мені. 

 Брати, вірні други, привели до лугу, а я про те знав.
 Як батько мій неньку іще молоденьку я узяв та й украв.