Ну ось я вже більше нічого не бачу,
Нічого не чую,
І я вже не я.
Закінчився ще один день, а це значить –
Ти скоро підеш,
І закінчиться моє життя.
Чи так буде завжди?
Хей, хоч сьогодні не йди!

І я відчуваю, як падаю в небо,
Як падаю в небо, і краю нема.
І десь би мені зупинитися треба,
Та сили все менше,
І ти вже давно не сама.
Чи так буде завжди?
Хей, хоч сьогодні не йди!

Вище неба,
Вище неба,
Мила моя, як то я без тебе?
Чом у душу не пускаєш?
Вище неба,
Чому так високо літаєш?

Холодна вода не врятує від спеки,
І випити пам’ять душа не дає,
І очі твої – то моя небезпека,
І ті ж самі очі – то щастя моє.
Чи так буде завжди?
Хей, хоч сьогодні не йди!

І я б не боявся, та ти наступаєш,
Та ти наступаєш, ти на абордаж.
Мені би мовчати, але ти все знаєш.
Мені би тікати, але ж ти не даш.
Хей, і так буде завжди…
Хей, ти від мене не йди!

Вище неба,
Вище неба,
Мила моя, як то я без тебе?
Чом у душу не пускаєш?
Вище неба,
Чому так високо літаєш?

Вище неба,
Вище неба,
Мила моя, як то я без тебе?
Чом у душу не пускаєш?
Вище неба,
Занадто високо літаєш…