Моя колишня борщ варити не вміє,
Але кохатись - золоті руки,
В неї є новий мужчина,
І він рахує їх шлюб ідеальним.
Він ввечері приходить зі своєї роботи,
Командує: "жерти!" і включає телевізор.
Ти вже не в стані сприймати футболу,
Але в нього Чемпіонат Європи.
Він чавкає бридко і кричить матом,
Даючи поради незграбам-футболістам,
А ти на кухні плачеш безпорадно,
Ти хотіла стабільність, а маєш те, що маєш.

Деколи ввечері він виключає світло
І мне твоє тіло, відбуваючи номер,
Тра... мовчки, потім зразу засипає,
А ти ридаєш беззвучно, ти хочеш любові!
Ти хочеш любові не з ним, з кимось іншим,
Мрієш про море, квіти і увагу,
І розумієш, що це все фантазії,
Що ти сама вибрала дорогу.
Хоча, коли ви в гостях, у вас все ідеально:
Він насипає тобі першій салату,
Він каже: "перепрошую", коли хоче вийти
І всіх навколо доїдає зависть!

Деколи він приходить п'яний з роботи,
Б'є тебе в лице і називає су...,
Він не може забути те, що було до нього,
Він не хоче вірити, що це його діти.
Ти постійно шкодуєш, що вибрала стабільність,
Ти хочеш повернути те, що було в нас з тобою,
Але я не шкодую, що ми розбіглись,
Мені тільки шкода нашу дитину.
Моя колишня борщ варити не вміє,
Але кохатись - золоті руки.
Ти вже ніколи не будеш щаслива,
Ти хотіла стабільність, а маєш те, що маєш...