1.Мої почуття пропорційні радіусу кривизни твоєї площини...
Мої почуття непостійні - вони зростають по експоненті...
Але тут, все ж, немає аксіом, законів і констант чи коефіцієнтів.
А як тоді ти підкорив мій простір? Поясни! Поясни! Поясни!

2. Ти подарував мені крила, бурю у склянці і запах весни.
Начхати на силу тяжіння, я підлітаю, зависаю і повітрі
І дивлюсь згори на світ, всміхаюсь літакам, гойдаючись на вітрі...
А де ти роздобув мені ті крила? Поясни! Поясни! Поясни!