Час рікою пливе, як зустрів я тебе,
Як тебе я зустрів, моя пташко,
Довго, довго дививсь,
Марно очі трудив,
Та пізнати тебе було важко.

Ти висока, струнка, в тебе довга коса,
В тебе очі сумні, невеселі,
А вуста вже не ті,
Не солодкі такі
Скажи хто цілував їх без мене

Як почуєш колись коло свого вікна
Хтось зітхає так сумно і важко
Не вставай не трудись,
Не тривож, свого сна,
Не тривож свого сна, моя пташко.

Як зустрінеш колись, привітай, посміхнись,
Зустрічай як колись зустрічала.
Бо пройшли вже роки,
І ми стали батьки,
Але наша любов не зів'яла.

А у мене є син,
А у тебе дочка,
Які схожі вони між собою.
Так давай же ми їх поєднаєм навік
Коли нам не судилось з тобою.