Сама не подумала нащо
Пішла і забувши про літо
Не вернешся більше нізащо
Повернеш назад усі квіти
Літала, не думала в безвісті
Чекав повернення раю
Сумними думками тверезості 
П`янів від чорного чаю


      Ще так далеко до зими і до морозів
      Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози
      Ще так далеко до весни або до літа
      І може хтось, але  не я подаре квіти


Жодної битви не виграла
Кохання з війною зрівнявши
А ти сама  себе й з дому вигнала
У душу нічого не взявши 
Такого чудового літа
Давно вже у мене  не було
Цілий світ хотів тобі подарити
А ти його просто не чула
Я цілий свйт хотів тобі подарити 
А ти його просто не чула