Пристрасть (исполнитель: Злата Огневич -)
Залишу, напевно, минуле без жалю Крок собі назустріч я зроблю Спитаю у тиші як бути, що далі? Де той, що люблю На межі надії Я чекати буду Сноведіння оживуть Зупиню мить мінливу Серцю дам сліз гарячих І туман нам, як ложе, простелю Без вогню ніч зігрію Сум як попіл розвію І собі я зізнаюсь, що люблю Видіння розтане Як потяг в туманах Мить на день зі серця збережу Спитаю у тиші кохання - омана Чом за ним тужу? І крізь сон неначе Знову я побачу Все, що сталось наяву Зупиню мить мінливу Серцю дам сліз гарячих І туман нам, як ложе, простелю Без вогню ніч зігрію Сум як попіл розвію І собі я зізнаюсь, що люблю Зупиню мить мінливу Серцю дам сліз гарячих І туман нам, як ложе, простелю Без вогню ніч зігрію Сум як попіл розвію Все зроблю, щоб ти бачив, що люблю. ____________ Оставлю, наверное, прошлое без сожаления Шаг себе навстречу я сделаю Спрошу у тишины как быть, что дальше? Где тот, что люблю На границе надежды Я ждать буду Сновединня оживут Остановлю мгновение переменную Сердцу дам слез горячих И туман нам, как ложе, простелю Без огня ночь согрею Сумм в пепел развею И себе я признаюсь, что люблю Видение растает Как поезд в туманах Мгновение в день из сердца сохраню Спрошу у тишины любви - обман Почему за ним скучаю? И сквозь сон будто Опять я увижу Все, что случилось наяву Остановлю мгновение переменную Сердцу дам слез горячих И туман нам, как ложе, простелю Без огня ночь согрею Сумм в пепел развею И себе я признаюсь, что люблю Остановлю мгновение переменную Сердцу дам слез горячих И туман нам, как ложе, простелю Без огня ночь согрею Сумм в пепел развею Все сделаю, чтобы ты видел, что люблю.