Спитай

1.Замкнула душу на замок,
  І погасила в серці світло, 
  В очах лиш темний дим та сон, 
  А в голові - морозний вітер...

Думки покинули давно, 
Лиш з неба сіре сонце сяє...
Навіщо нам було дано воно? - 
Не знаю....

П-ів:
Спитай у вітру - він заспіває,
Де все поділось? - Може він знає...
Спитай у сонця, спитай у неба, 
У кого хочеш - тільки не в мене!...

2. В моїй душі горить вогонь - 
    Усе спалив він у стражданні, 
   А серця мовби й не було - 
   Його забрала ти востаннє...

Тепер чекаю я дощу...
Лише його кохаю так само, 
Так само, як кохав тебе, 
Так само, як тебе кохаю!..