Згустилися хмари на небі,
Сховалась за димом земля,
Мені нічого не треба,
Мені набридло життя.

Гріх на душу нещасну.
Брати немає сил,
Все одно колись я погасну,
На цвинтарі сірих могил.

І тліє моя сигарета,
Як вогник душі затухає,
Як тліюча рихла комета,
На небі розтане суха.

Згустилися хмари небі,
Гранітним камінням біди,
Випливає туман синій лебідь,
З холодної горя води.

Продовжую долю збирати,
Як пазли,  невидима муть,
Смерть, як мисливець пихатий,
Хоче в труну затягнуть.

Вона, як моя подруга,
В обіймах своїх понесе,
Моя єдина недуга,
Смерть – для мене усе!

Брати гріха не буду,
Прийдеться терпіти життя,
Б’юся руками об груди,
Рано ще йти в небуття!