ОЙ У ВИШНЕВОМУ САДУ

 Ой у вишневому саду,
 Там соловейко щебетав.
 Додому я просилася,
 А він мене все не пускав.

 — Милий ти мій, прошу тебе,
 Пусти мене — зійшла зоря.
 Проснеться матінка моя,
 Буде питать, де була я.
 

 — А ти мила, скажи в отвіт:
 «Дивись, яка чудова ніч,
 Весна іде, красу несе,
 А тій весні радіє все.
 Весна іде, красу несе,
 А тій весні радіє все». 

 — Доню моя, у в тому річ,
 Де ти гуляла цілу ніч?
 Чого розплетена коса,
 А на очах блищить сльоза?
 

 — Коса моя розплетена,
 Її подруга розплела,
 А на очах блищить сльоза,
 Бо з милим я простилася.
 

 Мамо моя, прийшла пора,
 А я весела й молода,
 Я жити хочу, я люблю,
 Мамо не лай дочку свою,
 Я жити хочу, я люблю,
 Мамо не лай дочку свою,