Впав на землю січневий мороз, 
                   Срібним інеєм вкрилися віти. 
                      Нам сімнадцяти ще не було,
                     Ой як нам ще хотілося жити! 
                     Нам сімнадцяти ще не було,
                   Ой як нам ще хотілося жити! 

Нас тут триста до бою пішло –
Рятувати свою Україну. 
Ми залишили неньку, сестру,     |
Хтось, можливо, й кохану єдину. |(x2)

Причаїлася тиха жура 
Десь у Крутах, в сумнім полустанку. 
Світлим полум'ям серце згора,     |
Ллється кров, та із самого ранку. |(x2)

Впав на землю січневий мороз, 
Срібним інеєм вкрилися віти. 
Нас тут триста у Крутах лягло.  |
Всі твої, Україно, ми діти!