Ховай, не ховай - не сховаєш болі,
Бо вона, як вітер в чистім полі.
Жени, не жени - не проженеш лиха - 
Скрізь і всюди крадеться тихо.
Шукай, не шукай - в другий раз не знайдеш,
Або роби як знаєш - мені байдуже.
Тікай, не тікай - все одно під небом
Ще ніхто ніколи не втікав від себе!

Марно час втрачаєш, інших кольорів не помічаєш,
Думаєш лиш про минуле, що далі буде - сам не знаєш.
Тільки час минає, але ти не забуваєш,
Що колись з тобою було, але сніг не перший тане.
Думай про майбутнє, нові стосунки сіять рано.
Вічного нема нічого, як би не хотів ти - 
Стане так, як повинно стати.
Поглянь нарешті навкруги ти, зрозумій,
Що горе не покине, коли не захочеш.
Досить! Ти чуєш, друже? Кажу тобі я: "Досить!"
Тобі ще не набридло? Зажди рівняти літо й осінь!
Бо щастя важко так знайти в самом собі,
Та ще важкіше в самоті знайти іншого місце
Ні, ніколи не здолати одному великі сум і горе,
Самота штовхає на безглуздя, на думки хворі,
Але не дадуть друзі тобі свою думу бити,
Як би не було, але потрібно далі жити! (х3)

Страждай, не страждай - все одно погано,
Доля дивиться очима п'яними.
Літай, не літай - все одно безкрилий,
Краще схаменись, поки собі ще милий.
Кохай, не кохай - все одно одинокий,
Наче падаєш у яр глибокий.
Бажай, не бажай - а буде то буде
Аби не заздрили тобі в світі люди.

А наді мною вогонь,
Піді мною вода.
Аркуш минулого дня летить в нікуди.
Дотик змокрівших долонь
Знаю, буде біда...
Наді мною вогонь, піді мною вода...