Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.

Поженусь за райдугой,
Злечу по-під хмарами,
Передам по радіо:
“Прощай, рідна Батьківщино”.

Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна вгамує.
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна.

Я біду не вижену,
Сама з мене вискочить,
Побіжим, покотимся,
Заведемо бесіду.
Наберусь хороброщів,
Спитаю у горя:
“Чи мене не викине
Упасти у море?”

Забіжу до Зіночки,
Хильнемо по чарочці,
Поведуся лагідно,
Поділюся жалощами.

Всесвіту пронизливий,
Відкрий правди трішечки:
“Чи мене не вистачить
Загинути по весні?”

Весна, весна, весна – на дворі красна.
Весна, весна, весна – гуй.
Весна, весна, весна – на дворі красна.
Весна, весна, весна, весна.

Весна

Я пойду к речке
Встречать звезды,
Смотреть, как падают,
Ловить их горстями
Наберу за пазуху
Этих брызжащих огоньков
Затанцую радостный,
Обрадуюсь смерти

Погонюсь за радугой,
Взлечу под тучами,
Передам по радио:
“Прощай, Родина”.

Весна, весна, весна придёт,
Весна, весна, весна уймёт
Весна, весна, весна придёт,
Весна, весна, весна, весна

Я беду не выгоню,
Она сама из меня выскочит,
Побежим, покатимся,
Заведём беседу.
Наберусь храбрости,
Спрошу у горя:
“Ничто меня не выбросит
В море?”

Забегу к Зиночке,
Выпьем по чарочке,
Поведу себя кротко,
Поделюсь жалостью.

Вселенная,
Открой правды хоть немного:
“Не пигибну ли я
По весне?”

Весна, весна, весна – на дворе красна
Весна, весна, весна – гуй.
Весна, весна, весна – на дворе красна
Весна, весна, весна, весна