а за вікном падав дощ
мокли дерева
і забути тебе прийшлось
не дзвони я молю не треба

і непомітно на небі зірок
не світить вже місяць
скільки обіцяних слів вже було
на листі мало місця
щоб описати усе твоє
яке спричинила
правду сказала лиш тільки тоді що мене не любила...

а за вікном падав дощ
мокли дерева
і забути тебе прийшлось
не дзвони я молю не треба..