Ми будемо пам'ятати кров солдатів, сльози матері, 
І як боролись за життя... ми будемо памятати... 
І за свою свободу потрібно воювати, 
Як будувати свою долю, ми будемо памятати. 

Як нищила людей, мільйони саджала за грати 
"найсправедливіша" наша комуністична влада, 
І хай тим дітям розкажуть потім червоні солдати 
За що вони у малих відібрали тата. 

Чому народ славить ката, брат стріляє в брата?  
Чому любов до Батьківщини називають зрадою?  
Єдина нагорода - страта, пора помирати, 
І де могили тих героїв, ніхто не буде знати. 

НАвіщо силою забрали в нас мир та тишу, 
Вони забрали нашу їжу, але ми вижили, 
Полум'я палить будинки, людей надворі знищать, 
А ті, кого залишили, стануть тихіше ніж миші,  

І душі покидають тіло, летять все вище, 
Посмертні реквіеми замінять все інше, вірші, 
Живих все менше, все менше буде тих, хто вижив, 
І для того, щоб з нами такого не сталося більше -  

Ми будемо пам'ятати кров солдатів, сльози матері, 
І як боролись за життя... ми будемо памятати... 
І за свою свободу потрібно воювати, 
Як будувати свою долю, ми будемо памятати.