Від туману тополі
Народився вітер в полі,
Народився він в сорочці голубій .
Його весна в гори звала,
Його осінь чарувала,
А він зиму щирим серцем полюбив.

Вітер в зиму закохався,
Дні і ночі милувався,
І співав лиш їй присвячені пісні.
І портрет зими натхненно,
Як художник безіменний,
Малював щодня на кожному вікні.

Приспів:
Ой ти русява наречена,
Сяйво смутку золочене,
Ти прийшла до мене вчора уві сні.
Наречена моя Ладо,
Наречена іде садом,
Опівночі та й на білому коні.

Було сніжно на весіллі,
Та минули ночі білі,
Народилася метелиця в саду.
І вже чує батько-вітер,
Як дочці співає місяць
І дарує їй обручку золоту.

Приспів