Залишу, напевно, минуле без жалю
Крок собі назустріч я зроблю
Спитаю у тиші як бути, що далі?
Де той, що люблю
На межі надії
Я чекати буду
Сноведіння оживуть

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум як попіл розвію
І собі я зізнаюсь, що люблю

Видіння розтане
Як потяг в туманах
Мить на день зі серця збережу
Спитаю у тиші кохання - омана
Чом за ним тужу?
І крізь сон неначе
Знову я побачу
Все, що сталось наяву

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум як попіл розвію
І собі я зізнаюсь, що люблю

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум як попіл розвію
Все зроблю, щоб ти бачив, що люблю...

Оставлю, наверное, прошлое без сожаления
Шаг себе навстречу я сделаю
Спрошу у тишины как быть, что дальше?
Где тот, что люблю
На границе надежды
Я ждать буду
Сновединня оживут 

 Остановлю мгновение переменную
Сердцу дам слез горячих
И туман нам, как ложе, простелю
Без огня ночь согрею
Сумм в пепел развею
И себе я признаюсь, Что люблю 

 Видение растает
Как поезд в туманах
Мгновение в день из сердца сохраню
Спрошу у тишины любви - обман
Почему за ним скучаю?
И сквозь сон будто
Опять я увижу
Все, что случилось наяву 

 Остановлю мгновение переменную
Сердцу дам слез горячих
И туман нам, как ложе, простелю
Без огня ночь согрею
Сумм в пепел развею
И себе я признаюсь, Что люблю 

 Остановлю мгновение переменную
Сердцу дам слез горячих
И туман нам, как ложе, простелю
Без огня ночь согрею
Сумм в пепел развею
Все сделаю, чтобы ты видел, что люблю ...