Дороги іншої не треба,
поки зорить Чумацький Шлях.
Я йду від тебе і до тебе
по золотих твоїх стежках.
Мені не можна не любити,
тобі не можна не цвісти!
Лиш доти варто в світі жити,
поки живеш і квітнеш ти!
-
Приспів:
Україно, Україно!
Після далечі доріг
вірне серце твого сина
я кладу тобі до ніг!
-
Бо ми кохаєм до нестями!
І ще не скоро наш кінець!
Ще, може, нашими серцями
розпалим тисячі сердець!
Ще свічка наша не згоріла,
ще наша молодість при нас!
А те, чи варте наше діло, –
то скажуть люди й скаже час.
--
Приспів. (1) (3)
... Тобі до ніг!