Лікує час час ніколи старі мелодії хоча вони уже не в моді на переході доріг терпінню меж немаю те що найдеш береш що губиш забуваєш навіть досі можеж зробити все змінити постріл однією усмішкою оним сапалахом сонця відвести погляд від темної безодні стерти бажання а що потім?знову, як старі мелодії з часом час минає відчуй бажання відкинь все що мішає поринь у відчуття вітру що літає, ящо спитали хто сказав кажи незнаю незрівнянне небо руки в польоті цінується но не зробити копій вороття її думок на полотні життя не все зразу красками намазу хвилина міняє роль часу
Пристрасть з нами сльози драмма ця роминтика лірика чи драмма, в якому русі з якої сторони підійти це загада цих секретів не знайти все так таємно хоч візьми послухай все так даремно мелодія знімає напругу в кожному слові вживається доля правди в кожному сайті найдуться компромати ніжні силуети легенткий подих блюзу стирається ритмами ударів пульсу забуте зявляться псефдонімом на тлі вроді прийшли вони вроді пройшли ті дні таємничість не оцінити без підстав її тамні дії линуть на устах в лабіринті боротьба де лірика і драма прагматизм не гроші ні не в цьому справа ставля на паузу моменти сонця з долею щастя без ролі рветься дося світла мята постіль такі знайомі тепло руки палає з дотиком долоні де сходяться минулі і майбутні дні ні ми не одні хоча даремно брешим правді в очі там де заходить сонце приходять ночі сотні історій перед обличчям на папері поблизу істинні двері ну де ця сцена ? ці чорно-білі моменти живі портрети як мусор все міняється але людські потреби в русі відчуття бажання лине не в спокусі не хвилюйся підтримка це не тільки друзі в якому руслі з якої сторони підійти це загадка і цих секретів не знайти...
Пристрасть з нами сльози драмма ця роминтика лірика чи драмма в якому русі з якої сторони підійти це загада цих секретів не знайти все так таємно хоч візьми послухай все так даремно мелодія знімає напругу в кожному слові вживається доля правди в кожному сайті найдуться компромати