Нам зірниці з неба падали на шлях,
                  Хмари лили воду безкінечними дощами,
                     Ми стрічалися на вогких вулицях,
                          Опустивши очі долу, ми себе не помічали.
                 Світ став одним дощем, для нас з тобою,
                           Ми нікуди не втечем, це наша доля,

Приспів:
                 Захисти мене від похмурих хмар,
                   Заспокій мене хоч на мить собою,
                 Запроси мене у найближчий бар,
                Розумій мене, говори зі мною,
                  Поки не кінчиться дощ...

               Водяні потоки лилися землею,
                Розливалися під нею, підземні ріки,
                   Поховались люди під дахи дерева,
                          Зупинилися машини, далі вже не можна їхати.
                 Світ став одним дощем, для нас з тобою,
                            Ми від себе не втечем, це наша доля.

Приспів.