Ой горе тій чайці,
 чаєньці-небозі,
 що вивела чаєняток
 при битій дорозі.

 А ішли чумаки,
 весело співали,
 та чаєчку ізігнали,
 чаєнят забрали.

 А чаєчка в’ється,
 об дорогу б’ється,
 к сирій землі припадає,
 чумаків благає:

 "Ой ви, чумаченьки,
 ви добрії люди,
 верніть моїх чаєняток –
 вони ще маленькі!"

 "Ой чаєчко наша,
 та й правдонька ваша:
 поварили чаєняток –
 добра була каша!"