"Чом ви, темнії хмари, сьогодні зібрались?
Що ж ви, буйнії вітри, чимдуж гудете?
Де ви, ворони чорні, про теє дізнались,
Що в безмежнім степу поєдинок іде?

Чом закрили од воїнів синеє небо?
Чом дмете, не жаліючи їхніх очей?
Може думаєте, що по вашій потребі
У полі їх долі зустрілись в день цей?"

Приспів:
Зброї спів у двобої безжальнім,
Тріснув щит, чи ще стрима удар?
З двох один! Сподіватися марно:
Ні, не явить пощади лицар!

"Щоб омити їх рани рясними дощами."
"Хай відчують ще раз свіжий подих степів."
"Тому з них, хто сьогодні залишиться з нами
Будем тризну справлять за столом без країв."

Приспів:
Зброї спів у двобої безжальнім,
Тріснув щит, чи ще стрима удар?
З двох один! Сподіватися марно:
Ні, не явить пощади лицар!

Бій кипить, кров у жилах пульсує!
Блиск очей, грізний клич на вустах!
Пильно він, чорний ворон, слідкує:
Чи оступиться кінь, чи не схибить рука?

Приспів:
Бій кипить, кров у жилах пульсує!
Блиск очей, грізний клич на вустах!
Сталі дзвін, що простори хвилює,
Рознесеться луною в степах!

Меч з мечем, орел з орлом схльоснулись!
Знов удар – обладунок двигтить!
Вдарив грім... чорні крила здригнулись...
Кінь самотній у дикому степу стоїть...