Я піду в далекі гори,
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви,
І дізнавсь, де моя мила,
Карі очі, чорні брови.
Мила моя, люба моя,
Світе ясен - цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу любов - зажуру,
Мрію молоду,
І цвітуть сади для мене,
Як до тебе йду.
А як вітер з полонини
Полетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину –
Чорні брови, карі очі.
Перейду я бистрі ріки,
І бескиди і діброви,
І шляхи мені покажуть
Карі очі, чорні брови.
Мила моя, люба моя,
Світе ясен - цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу любов - зажуру,
Мрію молоду,
І цвітуть сади для мене,
Як до тебе йду.
Мила моя, люба моя,
Світе ясен - цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу любов - зажуру,
Мрію молоду,
І цвітуть сади для мене,
Як до тебе йду.