музика Миколи Мозгового
слова Юрія Рибчинського

Знов мені наснилися зажурені лелеки
І мене покликали додому уві сні,
Добрий день, Карпати, добрий день, мої смереки,
Добрий день вам, гори чарівні!

Тут веселий вітер в’є гніздо на полонині,
Тут зустрів уперше я сердець людських тепло,
Тут мої краяни, тут життя мого коріння,
Тут моє пісенне джерело!

Знов я у гори іду,
А назустріч потоки, мов роки.
Знов я у гори іду,
Щоб зустріти весну молоду.

Знов я у гори іду,
А ті гори, мов доля високі,
Я до них, я до них, я до них іду,
Наче на сповідь іду.

Над горами місяць, як вівчар далекозорий,
Нагадає він мені, це свідок мовчазний,
Як моє кохання заблукало в перших зорях,
В чистих небесах юнацьких мрій.

Знов я у гори іду,
А назустріч потоки, мов роки.
Знов я у гори іду,
Щоб зустріти весну молоду.

Знов я у гори іду,
А ті гори, мов доля високі,
Я до них, я до них, я до них іду,
Наче на сповідь іду.