музика та слова Володимира Івасюка

Я піду в далекі гори, 
у вечірнюю годину,
і попрошу (попрошу) вітра з борів (вітра з борів),
щоб не спав (щоб не спав), не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах
у широкі полонини
і приніс до ранку квіти,
що кохають очі сині.

Мила моя, люба моя.
Сонця ясен цвіт.

Я несу в очах до тебе
Весь блакитний цвіт.

Я несу в устах цілунки,
радісні пісні.

А в руках несу я ласку –
квіти весняні.

Не ховайсь сивий вітре,
бо знайду тебе я всюди.
Білі квіти (білі квіти), ніжні квіти (ніжні квіти)
Всеодно моїми будуть.

Перейду я бистрі ріки
і піднімусь аж за хмари,
в твоє царство, де смереки,
під зірками ллють корали.

Мила моя, люба моя.
Сонця ясен цвіт.

Я несу в очах до тебе
Весь блакитний цвіт.

Я несу в устах цілунки,
радісні пісні.

А в руках несу я ласку –
квіти весняні.