Дні нашої мандрівки по життю, досить короткі, тому проживи їх достойно…….
 Перша двійка, перший клас,
 перша бійка раз на раз,
 Перша біль і перший страх,
 і перші сльози на моїх очах, перший дзвінок і перші кроки, перші зауваження і зірвані уроки,
 і ось випускний до побачення школа,
 і що не говори ти була чудова,
 останій дзвінок і в руках атестат,
 не має можливості все повернути назад,
 останні обійми і останні прощання,
 юність пройшла та залишились бажання,
 коли навчався у школі мріяв старшим стати,
 тому пішов в університет щоб освіту здобувати,
 не міг на парах висидіти, завжди хотів спати,
 або починав слова до нової пісні писати,
 я ні як не міг збагнути як може економістом стати,
 той чия душа прагне співати,
 але роки життя заставляли бути серйозним,
 а що залишилось коли ти вже став дорослим, прийдеться самому за свої вчинки відповідати,
 ніхто вже не буде батьків до директора викликати, коли підріс стало соромно за минуле життя приходив до 12- той школи у вчителів просив вибачення,
 мої роки мене навчили те чого дні не знали,
 тому любі слухачі я не хочю щоб ви з мене приклад брали, я вам бажаю щоб ви на тіж самі граблі ніколи не наступали.
 Моє життя коротка гра і я граю в ній ролі,
 Веселі і сумні, цікаві й загадкові,
 Різноманітні дні – казкові й кольорові,
 Солодкі і гіркі – вони усі чудові.
 Азарт до життя ніколи не згасне,
 Доки можу змінити, на краще цей світ,
 Якщо Бог є у серці, все буде прекрасно,
 Лиш натхнення потрібно для справ нелегких,
 Щодено молитись щоб вбити всю злість,
 Любов проявляти і добрі слова,
 Не збідніє язик, збагатіє душа,
 У серці на краще надія жива.
 Усмішка з лиця пропаде коли сплю,