Темінь часу минуло   з тих буремних віків, 
                                  Як наш злотоверхий Київ   хан Батий обступив, 
                           Татарва обсіла кручі старого Дніпра, - 
                               Місто тоді боронили галицькі вої князя Данила.

Приспів:
                             Руська земле, славна во віки єси,
                            Твої діти зупинили   татарськії орди.

                                    Хмари небо закривають,   темінь світ огорта. 
                                    Б'ються хоробро вої   тисяцького Дмитра. 
                                 Йому сам князь Данило місто велів берегти 
                             І у бою з бусурманином   на смерть вистояти. 

Б'ються вої хоробро і не день, і не два - 
Вже на мурах іде бій. Напира татарва, 
Хан гінців посилає до Дмитра в котрий раз: 
"Дайте місто - вам чуже воно - ми помилуєм вас". 

Приспів:
   Руська земле, славна во віки єси, 
   Твої діти зупинили татарськії орди.

На спис воєвода сперся, Галич рідний згадав, 
Той наділ, що йому князь та й за службу віддав, 
Згадав жону молоду і синів-соколів - 
І хановим посланцям він таке відповів: 

"Вам нас не зрозуміти - у вас дому нема, 
Нам що Галич, що Київ - Україна одна, 
Ми присягу складали до смерті боронить, 
То ж, поки живий хоча б один, 
міста вам не полонить.

Скільки років минуло з тих буремних віків, 
Як в останню атаку Дмитро воїв повів, 
Трупом Київ встелили галицькі вояки, 
Скарб соборної держави та й нам передали. 

Приспів:
   Руська земле, мати героїв-синів, 
   Чи нащадки зуміють бути гідними дідів? 

Приспів:
   Руська земле, славна во віки єси. 
   Твої діти зупинили татарськії орди.