ДIЙОВI ОСОБИ:

Гамл≤т - датський кацап

Маргарiта - мати Гамл≤та

Привид - страшне чудо, старанно прикрите замизганим в багнюку i сукровицю простирадлом

Клавдiй - хтивий дядько принца

Зiгмунд Фрейд - вiдомий психiатр

ДIЯ ПЕРША.

(Берег моря. Чути розбещенi крики морських птахiв, ревiння моржiв, а також iншi звуки, iздава≤ми≤ рiзною морською сволотою. Входить Гамл≤т, одягнутий в зручну при≤мну толстовку i такi самi парусиновi штани. Гамл≤т красиво пiдперезаний вузеньким шкiряним пояском. Вiн босий, бородатий i пацаватий. В руках у нього дебелий дрючок).

Гамл≤т:

Як остопиз...ило купатися менi!

Чи може iскупатися?

Купатись Чи не купатись?

Блядськi цi питання За...бують!

То може, не вагаясь,

Спустити враз штани, та батерфля≤м

Ху...рити, аж поки за буями

В очах не потемнi≤? Ну, а згодом?

Про наслiдки можливi не подумать

Один лиш тiльки раз - i вже крадеться

Пiз...≤ц з сво≤ю усмiшкою хижой,

Простуда, гемарой, чиряк на срацi,

Запльована пiдлога, лiкарi,

Вiд шприця гематома i - могила!

На нiй брудна Офелiя вонюча

Та купка маргариток, а пiд нею

Лежить той фра≤р, що любив купатись.

Таки⌡ варiанти ⌡...ав я в рот i в носа!

(Гамл≤т харка у море i його дрючком пиз...ячить. Входить Клавдiй, хтивий дядько принца).

Клавдiй (грайливо):

Мон шер Гамл≤т!

Ходiм у кабiнет,

Канхвету дам тобi я посмоктати.

Канхвета очень класна, "Тузiк" вкусний!

(Клавдiй гидотно плямка≤, iзображая вкусний неху...овий "Тузiк". У цю мить iз моря вилазить Привид у брудному простирадлi).

Привид:

- Не вiр, мiй сину, цьому пiдарасу!

Канхвету ту тобi вiн в жопу встромить!

Клавдiй:

- А-а-а! (Тiка≤).

Привид:

- От бач, злякався, йо...аний сцикун!

Вiн обiсцяв мене па полюваннi,

Коли я мiцно спав. Пiдступною рукою

Вiн в вухо спрямував брудного х...я,

I скосопиз...ила мо≤ прекрасне тiло

Смертельная гангрена. Помсти хочу!

Побачить цю падлюку на парашi

За грою в пiвника з неголеним убивцей,

Або в канторi сраним iнженером,

Або у юртi раком па пiдлозi

Татари щоб його ⌡...али в жопу!

Гамл≤т:

Не можна мстить!

Повиннi ми любити

Всiх пiдарасiв, злодi⌡в, убивць...

Бо кожний з них - народ, всi богоносцi...

Привид (iронiчно):

- То може ти i м'яса не ⌡си?

Гамл≤т:

- Нi, не ⌡су я м'яса принципово!

Я тiльки випить iнодi люблю...

Бо ми - народ широкий i гостинний,

I випити ми можем дох... я,

Намного больше всяких iнородцiв,

Жидiв та басурман.

Привид:

- Ху...ова мода!

Пробздiлось щось у Датському князiвствi.

Коли я був царем, ⌡...ав я в жопу

Всiх богоносцiв в купi з Львом Толстим.

(Но це, кан≤шна, в смисл≤, персносном,

Бо пiдарасiв з д≤тства не любивши,

⌡х посилав на "хiмiю" ⌡...шить

На благо батькiвщини).

О, часи, О, Данiя нещасна!

Гамл≤т:

Ви, батьку,

Тим привидом вже зовсiм за⌡...ли.

Щось пи...ите - таке, що не просцяти

За цiлий тиждень - я же вам сказав,

Що мститись я не можу, бо всi люди.

Другой ху..нi за вами замiчал я.

Навiщо вам було родного брата,

Слабкiшого за вас сво⌡м здоров'ям,

Примушувать лизати вам мiсця?

От вiн i ⌡...нувся, бiдолашний, i це не дивно!

Мати моя бiдна ненавидiла вас, як я жидiв,

мене ж, синка хорошого, любила. i часто пестила,

а я iз нею грався у коти