Чую крики в полю, бачу свою долю,
Відчуваю біг пульсуючих століть,
У руках розпуки захлинались муки,
Враз затихла пісня і завмерла мить.
Час – це пісок в моїх долонях,
Голос ночі, що приносить день,
Я тобі дарую фонограму часу
Від старих віршів і до нових пісень.

Приспів:
Час – це пісок в моїх долонях,
Голос ночі, що приносить день,
Я тобі дарую фонограму часу
Від старих віршів і до нових пісень. (весь куплет – 2)

Час – це музика шелесту днів,
Ритм старіння календарів,
Це стукіт хвилин у двері годин,
Шепіт під втрату крапель води.
Це скрип стрілок на циферблатах,
Хвилі тиші в порожній кімнаті,
Це кроки, якого лунають вже поряд,
Очі, що вже не здатні на погляд.
Це звук, що рветься знову в вуста,
Це тижні розлуки після проста
Строгостей із мертвих братств,
Лікар-убивця з назвою "Час".
Це довгі гірлянди вечірніх вогнів,
Тисячі вух байдужих до слів,
Слова – це просто букв анаграма,
Покажчик часу – це фонограма.

Приспів

Знову калюжі лоскочать вогні,
Знову трава в шипах лише мить,
Всі горебіння під пресом ніг,
Диких століть притишений біг.
Довгі гірлянди вечірніх вогнів,
Тисячі вух, що байдужих до слів,
Слова – це просто букв анаграма,
Покажчик часу – це фонограма.

Приспів

Чую крики в полю, бачу свою долю,
Відчуваю біг пульсуючих століть,
У руках розпуки захлинались муки,
Враз затихла пісня і завмерла мить.

Приспів