Tišina k'o sidro veže mrak
U meni polako kopni strah
Ova ljubav je bila priviđenje
Nije ovo moje vrijeme

Do zore je ostao još koji sat
vani nemir k'o da je rat
Oblačim kaput i odlazim
Da sve zaboravim

I opet Dunavom plove brodovi
ti više za mene ne brini
K'o lišće sam vjetar me raznosi
Vukovi [bad word] sami

======================

Тиша мов якір, кинутий темрявою. В мені потрохи накопичується страх. Це кохання мені привиділось, це не мій час.

До світанку залишилась якась година, а навколо неспокій, ніби війна. Одягаю пальто і йду, щоб забути усе.

І знову Дунаєм пливуть човни. А ти більше не хвилюйся за мене — я як листя, вітер мене розносить. Вовки помирають на самоті.