Два лісоруби працювали у лісі. Дерева мали грубезні міцні стовбури. Обидва лісоруби послуговувались сокирами з неабиякою вправністю, проте кожен робив це у свій спосіб. Перший рубав дерево вперто і наполегливо, зупинявся лише на якусь хвильку, аби передихнути.

Другий же щогодини робив собі тривалу перерву.

Коли стало смеркати, перший зробив тільки половину справи. Він так стомився, що не годен був і сокири вже підняти. Другий, нехай це здасться неймовірним, таки зрубав своє дерево. Лісоруби починали одночасно і дерева були однаковісінькі.

Перший не повірив своїм очам: «Нічого не розумію! Ти щогодини відпочивав. Як тобі вдалося скінчити так швидко?»

Другий, усміхаючись, відповів: «Ти бачив, що я кожної години робив собі перерву. Проте ти не помітив, що перепочинок я використовував для того, аби підгострити сокиру».

Твоя душа — мов гостра сокира. Не дозволяй, щоб вона затупилася. Щодня гостри її потроху.

1. Затримайся на десять хвилин, аби послухати музику.
2. Коли можеш, влаштовуй собі прогулянки.
3. Щодня обнімай тих, кого любиш, і скажи кожному з них: «Ти мені дорогий».
4. Святкуй річниці, дні народження, іменини і все, що собі пригадаєш.
5. Будь люб’язним з усіма, а також зі своїми найближчими і з домашніми.
6. Усміхайся.
7. Молися.
8. Допомагай тим, які тебе потребують.
9. Зроби для себе щось приємне.
10. Підведи голову і прагни до неба.

Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»